[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jUYCghC4h58[/youtube]
Повільно день складає білі крила,
Натомлений життям цим непростим.
Роса вечірня квіти окропила,
І все запахло свіжістю, близьким.
Душа лаштує намір відпочити,
Звільнитись від настирливих думок.
І все, що так складне - спростити,
Розтане хай душевний холодок.
Думки, думки, у чому ваша сила,
Чому без вас так важко в світі жить?
Їх в тиші цій вечірній захистила:
Зі мною, я прошу вас, помовчіть.
Не думати про те, що буде завтра,
В минуле в тиші можна зазирнуть.
Та плакати при цьому все ж не варто,
Його сльозами нам не повернуть.
Лиш посміхнутись ніжно, ненароком,
Відчути теплоту із тих країв.
І повернуть в сьогодні тихо кроки,
Без гірких сліз своїх і зайвих слів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2021
автор: Н-А-Д-І-Я