-koMetoЮ-

…  час  від  часу,  одначе,  стаюся  кометою
опісля  надмірних  вживань  ультрафіолету
вриваюсь  в  орбіти  непорушних  планет
в  надії  польотом  увічнитися  в  них
великих  й  маленьких  …  ледь  чутних
сусідка  –  Венера,  племінник  –  Плутон,
монашка  –  Меркурій,  гончар  –  міні-Марс
і  всі  такі  різні,  без  малого  
дев’ять  мільярдів
лиш  тих,  що  існують  у  нині-сьогодні
а  ще  хто  зна  скільки  де-ін-де  
вибухнули,  вигоріли
віддалися  чорним  дірам  і  кожна  з  них
при  бажанні
опісля  надмірної  порції  ультрафіолету
може  стати  кометою,  або  ж  астероїдом
лишень  щоб  не  чорною  діркою,  чи  зіркою
бо  розтягне  на  клапті  і  розчине  у  всебіччі
або  ж  спопелить,  не  лишивши  по  тобі  
і  ноона

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Андре Ільєн*