Жила ,в однім селі гарна Катерина
І думала, що найкраща її краса.
Капризна, наївна як мала дитина
Що хотіла, того досягала вона.
Подобався, їй чорнобривий Микола
Рижий Семен, біленький Грицько та й Іван.
Йшли, хлопці до неї як діти до школи
Вчила, їх любити...І вела, всіх в обман.
Не знала, пава хто їй потрібний в житті
Заблукала, як вівця в імлі, тумані.
Один, завів на каву...в другого, бариші
Третій, втік...А четвертий, орел в коханні.
І кожен день немов шкарпетки міняла
На смак, і до вибору, та до кольору.
Раділа, молодим життям...і не знала
Що гарне тіло зігнеться в жінку кволу.
Відцвіла, її весна...літо минуло
Дівчата повиходили заміж давно.
Всіх, її кавалерів як вітром здуло
Згадує, вчорашнє ... дивиться , як кіно.
Катерина закохалася у вино.
До крамниці, ходить немов по водицю.
До хати, бур'ян заглядає у вікно
Залишилася, одна ...зла, як вовчиця.
Так буває у самозакоханих дів
які люблять, тільки себе свою вроду.
Моргне бровою без любові , почуттів...
І має, "мажора" на різну погоду.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Чайківчанка