Не любові, не волі – вже більше не треба,
Застигла душа – між часів сірих днів!
Щоранку волаєш: "нащо ж тут під небом"?
Та кличе зсередини - той дивний спів!
Ти чиста – як небо, як зірка – бентежна...
Так хочеться дотику - твоїх ніжних губ!
Ти юна, крилата... й глибока безмежно!
Застигла душа - як пред вербою дуб!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Сагайда