Мов те коріння у рослини,
В собі я знову відчуваю сили.
Свої рядки я відчуваю серцем,
Мов гостру страву з перцем.
Втопивши ревнощі в собі,
За крок від правди до брехні,
Немов той камінь у воді,
Шлях людей неначе у пітьмі.
Надії всі згорають у вогні,
А в думках лиш пережиті дні,
Котрі душа лишає в стороні,
Мов янголів на цій стіні.
© Teodor Fanger
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Teodor Fanger