Незвичні коси в абрикоси:
Весною в білому цвіту,
Стріляють в небо синє роси,
І бджоли пісеньку ведуть.
А потім враз позеленіють –
З листком і зав’яззю уже.
Тепер і бджоли не дзвеніли,
Бо деревце стало чуже.
Та коли сонця напилося
Й яскравим стало деревце,
Тут стільки бджіл ураз взялося!
Дізнались звідкись же про це!
Пили і їли, і носили
Тоді – нектар, тепер ось – сік.
Ми теж черпали з нього сили –
Плодами бавились усі.
27.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Ганна Верес