Щасливий – не біжить на сповідь степу,
Не потрошить кишки свої живцем,-
М’якесенька буденність - тихо й тепло,
Беззвучне тління і хвала за це.
Нещасний, в ланцюгах образ і болю,
Гримить до кожного – допоможіть.
Відчай нестерпний із самим собою.
Скавчить, протягнеш руку – вкусить вмить.
Нещастя – вести пошук до могили
Суспільного визнання власних справ.
Свій хрест зламати – чи достатньо сили?
Себе змінити – чи достатньо прав?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2021
автор: Пісаренчиха