Не тримайся його, відпусти
Хто він тобі - один з
А точніше, єдиний хто заподіяв біль
Але він "загинув", завершився бій
Все, що тоді просив і не просив
Спочатку так легко, потім насилу
По краплині себе віддавала
Віддала усе. Майже себе не стало...
І тоді згадала. Як тремтіла ріка
Коли океан манив, коли вабив
Але все ж розірвав. Але все ж розчинив...
Та бій завершився. Його вже "нема"
І на серці знов оживе весна
І розквітне сад з молодих дерев
І кохання додому тебе приведе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2021
автор: tru