🌿
Отруйними можуть
здаватись слова,
погляди брешуть,
дотики ріжуть.
Від токсичних людей
болить голова,
вітер відштовхує,
а сонце не ніжить.
Довкола задосить
безкорінених подумів,
хмари зникають,
небо тьмяніє.
І так не вистачає
споріднених роздумів:
обійми не захищають,
а поцілунок не гріє.
Життя хоч і криє,
проте холод рятує,
день за днем все буденне
втрачає окрасу.
Зупинись та не слухай,
бо ж іскра в тобі досі кайфує.
Зупинись, і не піддавайся
плинностям клятого часу.
🌿
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2021
автор: Arthur Savchuk