Ісусе, під хрестом стою з Тобою
У цій зловіщій темряві-пітьмі.
Обітру Твоє Тіло сльозою,
Хоч так облегчу біль Тобі!
Ісусе, Ти переді мною...
Прибитий гвоздем до хреста...
Опльований, збитий ганьбою -
Любове найвища, свята!
Ще щойно цей люд веселився:
"Осанна!" - кричав він Тобі.
А зараз... Цей люд змінився -
Як тяжко Тобі на хресті!
Ісусе, Ти знав, що так буде...
Що Світла не приймуть вони.
Сціляв і навчав їх усюди,
Любов Свою дав -
кричали ж "Розпни!"
Ісусе, я бачу ці рани...
І кров, що стіка по землі...
Омита Марії сльозами
Дорога, якою йшов був Ти.
Ісусе, прости нас, благаю!
За Страсті Твої Пресвяті,
Дозволь - обітру Твої рани,
Ісусе, прошу... Прости мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2021
автор: Ф.С.