А ми "втомились" від війни:
Спимо в теплі, щасливі , ситі,
А поруч з почуттям вини
Живе хтось кулями прошитий.
Немає рук чи може й ніг
Або очей, щоб світ побачить,
Живе - не нарікає - гріх
На долю він свою не плаче.
А ми "страждаємо" і все...
Скажіть:"Чого гнівити Бога?"
Як важкий хрест який несеш
Пройди хоч день його дорогу.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2021
автор: синяк