"Атрактор" в ентропію ввів свідомість:
З буденного, як чай "у чому щастя?"
В міжгалактичну "сенс буття" прозорість,
З підбитим оком випулили страсті.
Травнівські шашлики упали тінню.
Апофеоз зловила - роздивитись:
Що люд тупий - те людству на спасіння,-
Розумні дуже не спішать плодитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Пісаренчиха