І недосяжне, і далеке,
і дійсність, вимріяна в снах-
старенька хата і політ лелеки,
криниця загубилась в кропивах.
Присіли вікна, може вже стомились,
старий поріг перехилився вбік.
І вишні зранку росами омились
і родить рясно яблуня із року в рік.
І так святково, радісно. Я вдома.
Пройшли роки. Позаду пів життя.
Тривожить рана лиш мені відома,
бо тільки тут щаслива буду я.
Помрію і поплачу. Десь далеко
сховалась рідна хата в кропивах,
стара криниця і політ лелеки
ніде вже не побачу, тільки в снах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Ніка Гордон