Ти ж повернешся?

—  Не  залишай  мене,  тату!  Без  тебе  бути  не  зможу!
—  Я  мушу  йти,  вибач,  синку.  Колись  усе    розповім.
—  Ти  повернешся?  Сьогодні?  З  усім  тобі  допоможу!
—  Сьогодні  ні...  Маєш  номер,  тобі  завжди  відповім.
-------------------------------------------------------------------
—  Привіт,  татусю!  Вже  завтра  почну  ходити  до  школи!
—  Вітаю,  синку!  Сумую.  Не  забувай  і  дзвони.
—  Ти  повернешся?  Сьогодні?  Або  коли...  Я  чекаю...
—  Привіт.  Коли  повернешся?  Улітку?  Ні?  Восени?
-------------------------------------------------------------------
—  Привіт  татусю.  Сумую.  Вже  п'ятий  клас,  я  дорослий!
—  Дорослий,  дуже  дорослий...  Робота,  вибач,  піду.
—  Ти,  тільки  прошу,  скоріше  назад  до  нас  повертайся...
—  Я  повернусь,  обіцяю,  вас  дуже  скоро  знайду.
-------------------------------------------------------------------
—  Привіт...  Я  досі  чекаю.  Закінчив  вже  десять  класів.
—  Привіт.  Пробач,  мушу  бігти.  Роботи  купа  і  справ.
—  Привіт.  Ти  досі  не  з  нами.  І  прошу,  не  повертайся.  
Забудь  про  сина  і  жінку,  забудь,  про  що  обіцяв.
-------------------------------------------------------------------
—  Де  вчишся,  синку?  Як  справи?  Пробач,  що  досі  далеко.
—  Давно  не  вчуся.  Працюю.  Робота,  вибач,  піду.
Летіли  тижні  і  роки.  Летіли  наче  лелеки
Кудись  за  обрій  планети.  Не  чули  де  про  біду.
-------------------------------------------------------------------
Маленький  хлопчик  вже  батько.  Вночі  дивився  на  зорі.
І  обіцяв,  що  ніколи  не  лишить  сина  одним.
Настав  нарешті  світанок.  Світліше  стало  надворі.  
Сьогодні  справ  не  злічити.  Як  дати  раду  усім?

Відкривши  двері  будинку,  бо  час  настав  для  роботи,
Спинився  раптом  і  подих  затамував:  поряд  з  ним
Стояв  сам  батько...  Так  близько...  Всього  у  метрі,  навпроти!
І  досі  сяяли  очі!  Як  і  коли  був  малим.

—  Привіт,  татусю...  Вже  завтра  почну  ходити  до  школи...
—  Вітаю  синку...  Сумую...  Не  забувай.  І  дзвони...
—  Ти...  Повернешся?  Сьогодні?  Або  коли...  Я  чекаю...
—  Я  повернувся,  синочку!  Як  обіцяв,  восени...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Аманда Блек