Бузок мов фіолетовий туман
Приємно загубитись в ньому нам,
Шкода, що він квітує лише раз
Надихатися б ним ще про запас.
Чи то бузкова віхола мела...?
Серед весни у ній ми заблукали,
Назад шляху вже навіть не шукали
Так в серці ніжність нашому цвіла.
Бузок п"янив і кутав, і манив,
І цілий світ тонув в бузковім морі,
Ніхто і слова з нас не проронив
Бо в щасті лиш серця одні говорять.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2021
автор: синяк