Серпень жару заплітає дівчатам у коси.
І оксамитове тіло долонькою гладить.
Ах, ну які ж в цьому році рясні абрикоси!
Жаль, бомбування частині доспіти завадить.
⠀
Ми, чи могли уявити, смішні дівчино́ньки,
Що випивали "за мир", на звичайних гулянках:
Як полетять по країні круки-похоронки,
Як наші хлопчики плавитись будуть у танках!
⠀
Булькає щастя гаряче в мідни́ці тихіше й тихіше,
Тонуть у пінці неждані й озлоблені оси.
Бачиш, хозяйкою стала? Вертайся скоріше!
Знаю, любив ти варення завжди́ з абрикосів...
Оригінал.
Август вплетает жару девушкам в косы.
Гладит по бархатной коже горячей ладошкой.
Ах, ну какие же в этом году абрикосы!
Жаль пропадет половина в садах под бомбежкой...
⠀
Разве могли мы подумать, смешные девчонки,
Пившие рюмку "за мир" на обычной гулянке,
Что полетит по стране воронье похоронок,
Что наши мальчики будут плавиться в танках.
⠀
В медном тазу тихо булькает летнее счастье.
Топятся в пенках случайные злющие осы.
Видишь, я стала хозяйкой?
Давай, возвращайся.
Помню, ты любишь варенье из абрикосов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2021
автор: Юрій Шибинський