Не знаємо ніколи ми,
Коли прощаємось востаннє,
Коли закінчуються сни
І настає життя реальне.
Коли залишимось самі,
І ніжність серце вже покине,
Прокинемося у пітьмі
Й душа у небуття полине.
Хай скільки часу не пройде,
А я все буду пам'ятати
Те щастя, що вже не прийде,
Слова, які не встиг сказати.
У голові ще грає хміль,
А в серці холод, сніг і крига...
Кохання нам віщує біль,
Коханню місце тільки в книгах.
В житті все має свій фінал -
Скінчиться дощ і сніг розтане,
Черговий випитий бокал
Колись також останнім стане.
Як ніч - закінчуються сни,
Як день - минає і кохання.
Не знаємо ніколи ми,
Коли прощаємось востаннє.
04.05.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2021
автор: grotath