кажуть, що ти прийшла з небес, та я в це не вірю.
ангел навряд чи був би таким дивовижним, як ти.
твої очі – немов сапфір; твоє серце – немов вугілля.
ти, напевно, сестра ненависти: рідна сестра ненависти,
що прийшла на свято сама, й озирається перелякано.
сонце, як завжди, сяє. але ти запевняєш всіх,
що воно почорніло, й котиться, мабуть, кудись до пекла.
світ обертається, але ти ніколи не озираєшся.
якби я нічого не знав, сказав би: погані часи
минули, та ще повернуться, тому я й плачу сьогодні:
гай-гай! іржаві ангели навряд чи вже й літають;
але! іржаві ангели всі, як один, помруть.
ти приносиш даремний вогонь; твої сни стали жменькою пороху.
дні, коли ти літала, забулися; твої крила побила іржа.
якби я не знав, що кажу, сказав би: ти все змарнувала;
чи літають іржаві ангели? ні, вони всі помруть.
потамуй свої гордощі, й знайдеш в своїм серці трохи любови.
кого ти шукаєш тут? позбудься іржавих крил.
все одно вже не зможеш літати, й будеш серед людей.
хіба ти не знала? іржаві ангели помирають
rusty angels, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: mayadeva