forbidden

якби  я  почав  все  спочатку,  я  тут  би  все  змінив.
–  авжеж,  бо  вже  ясно:  тут  я  не  можу  виграти.
ти  кажеш,  що  це  –  неправильно,  але  не  бачиш  похибок.
а  я,  мов  пекельний  угодник,  повинен  всім  догоджати.

скажи  мені  ясно:  що  я  повинен  робити?
для  кого  я  тут:  для  кожного  чи,  може,  лиш  для  тебе?
ти  кажеш,  що  так  не  можна,  але  не  кажеш,  як  треба.
нехай  мені  хтось  пояснить:  що  ж  я  зробив  неправильно?

найкращі  речі  життя,  виявляється,  нам  в  житті  недоступні.
щоразу,  як  ти  відрізаєш:  [i]не  можна[/i],  я  перепрошую.
кажете,  це  не  для  нас?  для  кого  ж  тоді,  моя  люба?
щоразу  дивуюся  дужче,  –  а  власне,  вже  й  не  дивуюся.

ми  розуміємо:  все  це  вже  в'їлося  нам  в  кістки;
ми  знаємо:  це  вбиває,  та  не  можемо  цього  змінити.

скажи  мені,  що  робити,  щоб  я  міг  зробити  щось.
напевно  ж,  я  не  повинен  служити  цілому  людству.
та  не  повинен  служити  й  тобі  одній.  по-моєму,  це  –  розумно.
нехай  мені  хтось  підкаже,  в  чому  я  помиляюся,
якщо  вже  прийняв  необхідність  боротися  за  життя?

найкращі  речі  життя,  виявляється,  нам  заборонено.
нагадуй  мені  про  це  щоразу,  як  сама  згадаєш  про  це

forbidden,  black  sabbath

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: mayadeva