Вбивай в собі раба, Людино,
Вбивай нещадно, хоч би як,
Бо це завжди недобрий,знак,
Як хочеться нагнути спину.
І не чекай з цього добра,
На волі ти, а чи в полоні,
Як простягнеш свої долоні
По милість, з панського стола.
До раю раб не попаде,
Бо рай, і є та справжня воля,
Не нарікають там на долю,
Свобода в серці там живе.
Хто поважатиме раба,
Що завжди тільки на колінах?
І вже забув що він - Людина,
І множиться з рабів юрба.
В душі гартуй свободи дух,
В обличчя вітер дме чи в спину,
Ти поважай в собі - Людину,
А раб в душі тобі не друг.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: синяк