Зітер генокоду тавро із чола,
І манкуртом вільним на світі.
Для космосу дріб’язок наша Земля,
Та й Сонце, як свічечка світить
В безмежжі величному лютої мли,
Прошитої чорно дірами.
Став вільним від правил, законів та гри –
Космічне сміття під тинами
Людей, що будують із хаосу мрій
Свій дім, свою націю, Землю,
Тримають свій стяг на розривах стихій.
Лиш їм дасться завтра з резерву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: Пісаренчиха