У Луцьку ллє дощ і на вулицях сиро,
Дерева у краплях і пахне верба,
Я місто своє навіть в дощик любила,
За ним тепер вічна буває журба.
У Луцьку дощить і усе розцвітає,
Промиті дерева, трава і кущі,
А я біля моря у шторм погуляю
І буду писати оце для душі.
Моє рідне місто, для мене далеке
Й таке недосяжне в сьогоднішній день,
Без тебе буває порою нелегко,
Бо тут не почуєш волинських пісень,
І говір волинський не чути ніколи,
Бо край цей чужий, він і буде чужий,
Але все життя-це для чогось є школа,
І нам не сховатись від різних подій.
06.05.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: Руслана Сапронова