раба Твоя, Боже, в панчохах обідраних, в платті,
крові облудної та душі низькосортної,
з лона земного прийшла до Тебе без пам'яті,
щоб пригадати, що вона всоте скоїла,
що вона викрила в собі та що відірвала.
раба Твоя, Боже, здича́віла серед
канонів курсивних
у міжміському підвалі.,
вони її не знайдуть у Велику середу,
не підкрадуться під шкіру, бо ... шкіри немає.
ця дівчина, певне, прийшла віднайтися чи виплисти
й виплести з Себе щось цілісне або вартісне,
меморіальну кімнатку на дні океану.
раба Твоя, Боже, з душею сітчастою, хрипами
знову прийшла зламати у со́бі всі сходинки.
-
на підборідді у неї цвіте дика родимка,
ще одна дозріває
нікому не видима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: дівчина з третього поверху