У Всесвіт я думками, у світи...
Торкаюся невидимих Галактик,
Кого спитати:" Де блукаєш ти?"
Та хто мені про це може сказати.
Навіть мовчить закохана весна
Її мої проблеми не хвилюють,
Вона собі між зорями мандрує
Про цю самотність і не відає вона.
Накинув ранок на плече туман,
Стоїть собі - милується на весну,
Згодом під ноги скине цей обман:
Зустрінемось, і я в душі воскресну.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2021
автор: синяк