[b]ЖНИВА СВІДОМОСТІ[/b]
Хай кво́лішаю я, мов блискавка поволі,
Та в мушлі все ж здорових дум зросло.
Хіба? Кишаться там, уярмлені в неволі,
Вони завзято, звивши світ в кубло.
Війна свідомостей і мрій на чатах долі,
Безжалля хтінь і дій – потворне ремесло.
Тремтіння в божевіллі серця у долоні –
Як часу стукіт в дзвін і мозку чересло.
Тягар життя – пусте в осяянні Любові
Й темні часи – лиш сутінки – не зло…
Ніч розуму – біда, душі стогін у болі,
Прокляття забуття і джерела жерло.
Довічність – у бездонні знань та волі.
Ґлузд полонить зерном, що не зійшло,
І засіває знов та й тішиться в роздоллі
Розі́п’ятих надій й босо́ніж зве на скло.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]7 травня 2021 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2021
автор: Гай-Нижник Павло