Максиміліан Волошин
Обманіть мене
Обманіть мене... тільки навік, назавжди…
Щоб не думати нащо, й не звати, зажди…
Щоб повірить омані так вільно й без рад,
Щоб за кимось у темряві йти наугад…
І не знать, хто прийшов, очі хто зав'язав,
Хто веде лабіринтом неві́домих зал,
Чиє дихання часом горить на щоці,
Хто стискає мені руку міцно в руці…
А прокинувшись, бачити ніч і туман…
Обманіть і самі в цей повірте обман.
1911р.
Мій переклад на українську мову
Максимилиан Волошин
Обманите меня
Обманите меня… но совсем, навсегда…
Чтоб не думать зачем, чтоб не помнить когда…
Чтоб поверить обману свободно, без дум,
Чтоб за кем-то идти в темноте наобум…
И не знать, кто пришел, кто глаза завязал,
Кто ведет лабиринтом неведомых зал,
Чье дыханье порою горит на щеке,
Кто сжимает мне руку так крепко в руке…
А очнувшись, увидеть лишь ночь и туман…
Обманите и сами поверьте в обман.
1911г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2021
автор: Променистий менестрель