В дитинстві я так вірила у казку
Її читала мама перед сном.
Про " колобка", про "Золотоволоску",
Про лебедя, що мав одне крило.
Під ці казки я тихо засинала,
А потім зустрічалась з ними в сні.
Ведмедика із плюшу пригортала
І ляльку подаровану мені.
Царівна ніч - мене до зір водила,
Гойдала на пухнастеньких хмарках.
А тоді вітер брав на свої крила
І ніс туди де був Молочний шлях.
Внизу були міста, дороги, села,
Знайомий, дерев'яний он місток.
Від того я була така весела,
Знайомилась з героями казок.
Та, коли ніч зустрілася із ранком,
Кудись все зникло, сонця промінець.
До мене зазирнув крізь офіранку,
Немов із казки, теплий посланець...
Тетяна Горобець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)