І знов початок із завершенням цілується в засос
І знову я малюю пальцем в небі кола послідовно
Біжу у різних стилях: пробував і спринт, і крос
А ще я пробував любити невгамовно, віддавши все...
Проте лиш кола намальовані безмовно на мене дивляться
Так вабить їхня порожнеча: холодна й беззмістовна
Вона на вухо беззупинно шепче: "Так вже повело́сь"
Я порожнечі вдячний, лиш вона мене врятує і спасе
Панує світом Уробо́рос, панує світом Тьма бездонна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2021
автор: Аскет