Спішу всьому навперейми,
Громам бунтівним навстріч…
Живу, отже, не даремно
У світі із протиріч.
Крокую, про страх забувши,
Відбутись аби в житті,
Не маю рук загребущих –
Утверджуюсь у бутті.
Зорі лину я назустріч,
Що кличе мене – зове
Туди, де моя присутність
В поезії оживе.
Боюсь, аби не спинитись,
Парнас давно зачекавсь.
«Не смій у багні згубитись!» –
Такий прозвучав наказ.
28.04.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2021
автор: Ганна Верес