[i]Згадаю тих, кого уже нема,
Порину в теплі спогади дитячі.
Як скучила за Вами усіма –
Бо кожен свій куточок в серці мав,
За спокій всіх померлих свічка плаче.[/i]
Птахами піднялися до небес –
Хай буде добре Вам у Царстві Божім.
Простіть живих, благаємо, хороші!
Що рідко обіймаємо ми хрест.
[i]Хоч спогад серця трепетно несу –
До батьківщини – сотні кілометрів,
Тож на поїздки ми не дуже щедрі,
Лечу думками в край, де вічний сум…[/i]
Там плаче вітер… і печаль німа…
У щедрі квіти вбралось кладовище –
Погляньте, рідні, як же квітнуть вишні!
Летять молитви наші вище й вище:
За те, щоб вічний спокій дав Всевишній,
Усім, кого сьогодні вже н е м а…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2021
автор: Білоозерянська Чайка