коли сонце відходить до мирного сну,
ти біжиш, і стинаєш квітам голови через одну.
такий твій спосіб життя, лалейно,
я не можу тебе звинувачувати.
ти така: [i]о, мелодія! о милодія![/i]
чи може частинка тебе стати, як вся моя мрія?
так, це твоє життя, а не моє, лалейно.
хто я такий, щоб тебе звинувачувати?
проведи рукою ніжно по обличчю.
уяви себе ув обіймах відчаю. –
така твоя доля наосліп, лалейно!
так, я повинен тебе звинувачувати
lalena, deep purple
https://www.youtube.com/watch?v=YOIoXS0NyNo
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2021
автор: mayadeva