Світ провалюється на тонких планах!! Матеріалізується важкістю, більшовики хочуть пекла всім, як диявол. Ось чому віддавайте своїх дітей веденню серця Матері Божої.
Чому світ провалюється? Поясню.
Слово найдосконаліше в поезії наповнюється питомо:
1) л ю б о в’ ю; 2) р о з у м о м; 3) в о л е ю Христовою. Але дуже рідко зустрічається поєднання хоча б двох із цих складових.
При тому слова поезії — живі істоти. Вони хочуть Божественно неповторного наповнення від поета всіх своїх складових частин:
— внутрішньої частини — духовної, особистісної (семеми);
— середньої — душі значень (морфеми);
— зовнішньої — звукової (фонеми).
Неспеціалісти чули лиш про фонему.
Світські мізки не лікують душі і не лікують все подальше!
...несподіваніше буде, різко. Не змінять матсвітогляд — й не зміниться ієрархія цінностей.
І найгірше далі. Вони всього лиш в потоці, який запущений їхніми предтечами.
ТЯЖІННЯ ДО УНІВЕРСАЛЬНОСТІ
(Стаття)
Можливо, не випадково свята Мати Божа вибрала мене, який небесно тяжіє до універсальності. (Про цю якість говорилося — в зв’язку з першою книгою — Іваном Михайловичем Дзюбою
на пленумі письменників Київської організації НСПУ:
універсальність в поезії світоглядна, у вільному розмаїтті тем, в свободі форм, жанрів, їхніх переходів.) А також в свободі музикальних діалогів вселенної, в повноті погляду, в умі в джерелі Божім.
Йде мова про універсальність — навіть не концептуальну, чи конструктивістську. Коли я подаю руку всім братоубивчим і світоубивчим мізкам, які кожен в своїй голові розвіяні і по світу розсіяні, то це — залишком з внутрішнього серця (зв’язковим т.з. «останком», який відомий чернецям світу).
Я при цім ризикую.
Та надіюсь на Матір Божу. Бо Вона наймилосердніша, найдосконаліша.
Справу цю зрозуміти потрібно. Бо є ризик.
Перше. Найвища творчість — поезія в серці з Духом Святим. Ця поезія вся з невідомого: «потойбічна» джерелом своїм, але божосвітова (троїстична в виконанні) — художнім цілим («тілом») найвитонченішим і всенесучим в Матері Божій. І спасаюча в Церкві: в усвідомленнях церковних...
В моїй поезії — невелика і найлегша ступінь матеріалізації слів... Зверніть увагу на це!
Другий бік універсальної богоподібності в людині —
«останок» розуму в голові.
У викривлених нинішніх людей розум майже весь в голові.
В полоні кон’юнктури, отрути вони. Деякі лиш мають залишок в глибинному серці. Наймудріші. Світ — перевернутий нині, народ каже: «з ніг на голову».
Тож я маю дещо в цім ареалі середнього і важкого ступенів матеріалізації, як фізико-математик (з розумовою творчістю, концептами, рештками конструктивізму) — тільки для тих, хто зупинивсь на техніці, щоб спасались і технократи!..
Якщо на першому боці є простота і велика простота (Божа),
а для недоступних реалізацій саме вона є основою,
то на другому — значно гірше за ситуацією: для керунку складними об’єктами (літаючими, економічними і т.д.) необхідною є система оптимальної складності...
Вектори легкої матеріалізації і важкої (за наявності відмови від Духу ) відчу-тно «розходяться»... Збагнули?
Христос казав: «Хто може збагнути, нехай збагне».
Як ви здогадались: за все треба розплачуватись.
Відмовились майже всі від Христа-Спаса? Кажучи сучасно для зрозумілості: відмовились від ЦУПа (тобто Центра управління польотом)?
Кінець, значить!..
Нема надпровідності, нема найпростішої дії, бо зважніли в концептуальності земного ума, нема розсудливості і духовного ведення, ширшає омертвіння й матеріальність, падаєте на дно політики, глибокого провалля.
Бо ви не з Духом Святим. Без Матері — і без Моцарта, і Баха, і сотень тисяч геніїв невідомих, і Небесних ангелів , і святих, і найяскравіших світил.
Заручниками «гомо-совєтікус» є і була частина душ в світі, а нині усі вже є заручниками «гомо-технікус»...
Всі стали однакові в баченнях і малоусвідомлених проживаннях. Всі з «спільним лиця виразом», — в требах, в квартирах, в обстановках, в пакуваннях, в авто і т. д. І в головному — у відкиданні Духа Святого, непереміні світогляду матеріального, в самообмані щодо Христа і спасительної Божої Матері, в підмінах в усьому духовному — всеоднакові усі в житті.
Закінчення втрати смислу життя, отже, буде! Будуть випробування — усьому тлінному-бездуховному.
Більшовики «гомо-технікус» (їх-таки більшість) не відмовляються і далі порушувати Божі основи цього світу. Не відмовляються від зазіхань на дальші генні зловживання, від злочинів мафії-фармації і винищення людей здорових, борців.
Від бактеріальної зброї і питомого ризику вірусів.
Від зброї психотронної, невідомої. Від дальших замін вкладених Богом здатностей — протезами електронними.
Протези готують на все: на волю, на совість, на мислення і т.п.
Технічні лауреати чекають, що далі настануть тотальні психічні захво-рювання і прийде такий же рак...
Помиляються вони, як звичаєві таки люди: несподіваніше буде, різко.
Не змінять матсвітогляд — й не зміниться ієрархія цінностей. Більшовики нового здичіння не встигають самоусвідомитись, бо не за 100, не за 20 років нині переміню-ється падаючий світ (!), а за 4 роки...
І найгірше далі. Вони всього лиш в потоці, який запущений їхніми предте-чами.
Більшовистськість неадекватна новизні — і в історії близька до завершення; це не середина, кінець застарілого настає, — як скрізь й завжди для тлінного.
Через переповнену підсвідомість (знаєте чим) — їхня мета: винищення не себе нечистих, а — дітей… Незабаром побачите ви.
Світ провалюється на тонких планах!! Матеріалізується важкістю, більшовики хочуть пекла всім, як диявол. Ось чому віддавайте своїх дітей веденню серця Матері Божої.
Чому світ провалюється? Поясню.
Слово найдосконаліше в поезії наповнюється питомо:
1) л ю б о в’ ю; 2) р о з у м о м; 3) в о л е ю Христовою. Але дуже рідко зустрічається поєднання хоча б двох із цих складових.
При тому слова поезії — живі істоти. Вони хочуть Божественно неповторного наповнення від поета всіх своїх складових частин:
— внутрішньої частини — духовної, особистісної (семеми);
— середньої — душі значень (морфеми);
— зовнішньої — звукової (фонеми).
Неспеціалісти чули лиш про фонему. Знайдіть про душу, морфему!!! Огонь семеми від Христа!..
Та досконале наповнення слова і досконале поєднання слів в таїні світу — без Духа Святого неможливе, тому інші світлі звершення в світі — також. Богом це не передбачено.
Точніше, без Бога нічого доброго, чистого чи досконалого, а тим більш святого, неможливо створити.
Ніби знають про це, але… що це так серйозно!..
Скажу тепер те, що дійсно мало хто відає з чистого пізнання.
(Крім небагатьох людей — всезагальна НЕСЕРЙОЗНІСТЬ всіх, аж дотепер).
У моїй поезії єсть складова найпотрібніша й найважливіша — це Христос. В певних главах поем неможливий дальший підйом — без взаємодії й помочі через цю складову.
Підйом — головне: дух оновлений творить із невідомого…
Світські мізки не лікують душі і не лікують все подальше!
Хтось вважає, я надто не поспішаю; в нього якимись ходами все вияскравилось — зайняло свої раніше неясні для нього місця, є в ньому вже цілісна картина. Не спішімо. Маємо йти з усіма.
Чи не найстрашніша хвороба — пошлість (мало хто знає, що це, і як лікують її…)
В Христі — святість і чистота, і в Марії також. Опускаються й вже провалились у світі — як тільки зреклись Христа, складових духа і поетичного слова…
Перемінюйтесь духом.
І відновлюйтесь! Бо якби Бог подав з глибини іще — закричали б. «Віддайте своїх дітей Богові. Вони спаслися б».
Універсальність бачить, залишаючись універсальністю, мабуть, скрізь…
Вона — Христовий дар. І не диктує мені слів Бог-Христос.
Матір Божа всіх спасає.
Секунди іще для усіх є.
З практики виходить: милосердя і універсальність, музику небесну мені подавала і подає Мати Сина Божого.
Переміна моя: від дрампоеми «Цар духу» — до книги веселої «Музика!»...
З ким поведешся, від того наберешся.
Світова несерйозність! така ж — «негострота»!
Слава Отцю і Сину і Святому Духові. Слава Богородиці. Амінь.
06.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович