Не показуй дорогу, як не знаєш сам

Ти  не  побачиш  ознак  невідомого,
Той  зміст  вже  давно  кимось  вивчений.
А  що  ж  тоді  там,  за  межею  свідомості?
Чи  є  щось  твоє  під  чужими  обличчями?
Вивчаєш  сповільнені  рухи  миттєвостей,
Щоб  переграти  закони  уявного.
Хотілось  би  знати  природу  місцевості,
Твої  відчуття  рано  стали  безбарвними.
Ти  проводжаєш  додому  не  тих  птахів,
Зустрінетесь  в  небі,  то  з  ними  не  говори.
Не  показуй  дорогу  і  не  малюй  шляхи,
Як  не  знаєш  сам,  куди  віднесуть  вітри.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2021
автор: Юлія Рябенко