Лінія берега. Довгий пунктир води.
Дно пооране - то кораблів сліди.
Дивна оранка, тільки пісок і багно.
Дощ полив. Огортає водою дно.
Мушлі перекочуються вві сні,
балясини сходів, мов стовпи соляні,
вкручені міцно до вимоклої землі,
стоять, як одна, споглядаючи кораблі.
Ту́га терпка тут, як прибережні піски,
як промінь, віддзеркалений від луски.
Скільки човнів припливало, лишилось одно…
Дощ полив. Огортає водою дно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2021
автор: Anna Vdovykovska