Є у сонця золотого
Братик його менший,
Зеленая ніжка в нього
Й капелюх жовтенький.
Усе літо достигає
В полі й на городі.
З сонцем-братом розмовляє,
Насіннячко родить.
Та проміннячку ясному
Підставля долоні.
Хто це - кожному відомо -
Золотистий...( сонях).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський