З дитинства мріяла піти у медицину,
Роками стукалась в медичний інститут
Але якась, мабуть, була у тім причина,
Що з медсестри пройти судилось путь…
Та про дорогу цю ні краплі не жалію,
Бо медсестрою бути – мабуть Божий Дар,
Усе з смиренням що нести в житті умію,
Додав мені той медсестри лихий «вівтар»…
Так часто нас, чомусь, не помічали,
Неначе меблі в кабінеті, чи флакон…
Такі були, що «меблями» і в очі називали,
Бо ніби власну владу відчували і закон…
Мабуть, тому уже діставши «крила»,
Вершин досягши й наукових знань,
Я завжди поважала, шанувала і любила
Всіх медсестер без зайвих запитань…
То ж нас усіх сьогодні щиро я вітаю,
Бажаю почуттів та позитиву у житті,
Всі нині роки наші з трепетом згадаю,
Де ми були завзяті медсестрички молоді…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
12.05.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2021
автор: Lilafea