В душі глибоко ниє Папороті Цвіт,
У Ніч Купальську де проріс неначе,
Карбує болем досі мій нещадно вік,
То заспіває часом гірко, то заплаче…
Чомусь судилось народитися вночі,
Коли у Папороті розгулялись чари,
Тому шляхи життєві звивисто-круті,
А в серці часто скупчуються хмари…
Можливо світ мій зачаївся у лісах,
На крутогорах, чи пласких глибинах,
Бо все, що мріяла залишилося в снах,
В фантазіях, уяві та віршів картинах…
Для чогось я прийшла у це життя,
Купальська Ніч чомусь мене обрала…
Щоб душу грішну розривали каяття,
За почуття, що моя доля розтоптала…
В душі глибоко ниє Папороті Цвіт,
Бо він цвістиме і коли мене не стане,
Не знаю скільки ще судилось мені літ,
Але життя моє безслідно не зів’яне…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
12.05.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2021
автор: Lilafea