ми всі однотипні
в різновиді дивного світу природи.
поруч диких стихій руйнівних
існуємо, тому що ми
є породженням світу сього.
ми є симбіонти.
хоч підступні та хижі,
нищителі інших життів
заради розширення площ
і комфорту свого існування.
ми так улаштовані всі
у жорстокості безкомпромісній...
а над землею з землі
світ рослинний прямує до неба.
чи навпаки -
світ рослин проростає життями у землю.
від океанів річки
згори в океани спадають -
забинтовують світобудову
у води цілющих відтворень.
чи вистачить сил їм
втопити безглуздість людської жадоби?...
крізь розум і душу
спаданням стрімких водоспадів
обмити свідомість
аж до глибин
усвідомлення сутності нашого світу -
світу, який балансує у симбіозі
на грані буття?...
______
per viam, de...(від лат.) - між іншим, щодо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: Ем Скитаній