Навчи мене мислити, як вони,
Відірви крила, мрії та всі страхи,
Навчи мене не марнувати часу.
Всі голі думки, порожні надії –
Зморшки на душі.
Серце втомилось від всього,
Я хочу його зупинити, як годинник –
Просто відірвати стрілки.
В мені знову війна,
Але, відтепер, знаю, що це неправильно.
Навчи мене керувати собою,
Я так хочу, щоб серце, розум і душа
Розмовляли однією мовою.
Власні слова душать, я не володію тілом,
Думки розіп'яли його, тепер граються.
Прошу, швидше, рятуй,
Я більш не є собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: К. Тарновська