Приходять думки навіть про домовину,
Не віриться, останнє прощанння буде.
В подібному стані потребуєш чарчину.
І твоє життя вічно нізащо не пребуде,
Чекає тіло всякого сиренька землиця.
У могилі на труну землі грудка впаде.
Візьме у засвіти всіх смерть блідолиця,
Все лишиться, у небо зрине гола душа.
Для кожного живого це не є таємниця.
Роби добро, допоки дух тебе не лиша.
(Терцина)
12 лютого 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2021
автор: Володимир Кепич