Хатина на краю села стоїть
І там яскраво так вогонь горить,
Зсередини лунають дивні звуки.
Мов срібні дзвони хтось бере у руки.
Може там щастя хтось своє кує?
В руках умілих молот виграє,
Бо то коваль кує гарну підкову,
Душу вкладаючи свою у ту роботу.
Як же хатину цю назвали люди?
Та ви вже здогадалися. що...( кузня).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський