Щовесни сію квіточки
попід кожним вікном,
Вони квітнуть щолітечка,
наповняють теплом...
І мені з ними сонячно,
як в дитинстві було...
Їх любила матусенька,
хоч було це давно...
Як не стало матусеньки,
квіти сіяла я...
Для своїх любих діточок,
була ж в мене сім"я...
Виростали із квітами,
два синочки мої,
підростала і з мріями,
донька мила мені...
Стали діти дорослими,
розбрелись хто куди...
Приїжджали із дітками,
на гостину вони...
Любувалися квітами
уже й внуки мої...
Дзвонять завжди з привітами,
розмовляємо ми...
Обіцяють приїхати,
вони літа цього...
Я зустріну їх з квітами,
як колись це було...
Тож чекаю я літечка,
і гостей я прийму.
Дуже їм я радітиму,
І: "Віват!" їм скажу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: геометрія