Слово за безсмертним…

Ви  чули  люди,  історію  Давнього  Світу!?
Культура  Давнього  Єгипту-це  вхід  у  вічність.
Приємно  знати  -  шанували  люди  зачин  дня.
Тягнуло  їх  до  лірики.  Їх  думи  -  це  знання.

Щож  сохранився  давній  документ  "  Книга  мертвих".
Душа  людини  немає  ще  поганих  вчинків.
Вона  свідчить  правду  дум  у  мареві  і  нині.
Це  декларація-повідомлення,  чи  втіха  меж...

Бо  плоть  не  порушувала  законів  моралі.
Господь  рішав,  кому  той  ковток  надпити  з  грані,
Куди  допустити  померлого,  рятуя  світ.
Він  всім  потрібний  був.  Летіли  мрії  стільки  літ.

І  люди  несли  відповідальність  після  смерті.
Чи  допустити  у  вічність?!  Слово  за  безсмертним...
Істота  знов  постане  перед  Останнім  Судом.
Він  насувається  блище...  Стане  здатним  плодом.

Тоді  частіш  судили  знать  за  зраду  і  хабар,
Хоч  владні  люди  з  чужих  країн  пили  теж  нектар.
Надходить  час  стиглій  думі,  чутливішій  струні.
Життям  наділеним  у  світі  вдячні  ми,  чи  ні?!

Цей  факт  є  свідченням  на  користь  обличчя  честі.
І  задивившись  на  темний  сволок,  античний  хрест,
Універсальності  й  об*єктивності  моралі.
Напевно  здогадались...  Сліпа,  ще  буде  страта!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2021
автор: Маг Грінчук