випадково почуте в окупованому місті...
...планета вся нам батьківщина!
бо що держава? -
простір для пересувань.
і добре мені там,
де чисто, біло і пухнасто.
і зливою бабло.
щоб я не думав про майбутнє,
а сьогоденням жив -
як кажуть, без турбот.
і не тужив, радів життю,
не потопав в проблемах.
і, взагалі - мене це все дістало!...
весь цей бардак
і гра в патріотизми!
я хочу пісні,
танців,
"разгуляй"!...
щоб в мене було все!
ти розумієш?...
нехай поки я номінал
і вторсировина,
що зараз є заручником
у банди бандюків
і найманців кремлівських... -
мені начхати!...чуєш?!...
вітчизною давно підтер свій зад!
вітчизна - звук пустий,
що від дебіла...то все -
ніщо, фальшиве!
...терор?...війна?...
якась там десь різня?...
і стрілянина
в зненависті людини у людину?... -
мені то все по "фєнє"!!!...
влаштовує мене вже те,
що ми відтяли шмат землі.
ну, добре, хай і вкрали
з наказу і підмоги москалів -
то й що?!!!...
але й собі...для себе.
тепер і назавжди!
і скоро московиті станем.
ненароком...хихи...хохо...хуху...
(далі лунали матюки та погрози хохла своєму співрозмовнику).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2021
автор: Ем Скитаній