Вітри – назустріч.
Я не зважаю.
Вони – могучі,
Не знають жалю.
Буває – шарпнуть,
Погладять зрідка.
А я їм – яблук,
А я їм – квітку.
У себе наскрізь
Все ж пропускаю.
Міняю настрій,
Горнятком чаю.
Вони на хвильку
Присядуть наче,
А потім тільки
Їх тут хтось бачив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2021
автор: Оксана Дністран