Осінній вечір. Чомусь ще теплі ночі
вже не даруть марних нам надій.
Ця ніч приляже тягарем на плечі-
мовчазний свідок нездійсненних мрій.
Вже літо потонуло в хризантемах,
вже осінь зазирає нам у душі.
Мовчу, не змінюючи теми.
образою мовчанку не порушу.
Так стало все тепер закономірно,
ногами листя жовте потопчу.
Біжить останній вечір наш повільно...
Мирюся з всім... Прощаюсь і мовчу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2021
автор: Ніка Гордон