ВНУКОВІ РОСТИСЛАВУ У ДЕНЬ 20-РІЧЧЯ

Коли  ж  ти  виріс,  внучку  наш?  Коли?
Немов  ще  вчора  немовлям  стрічали.
Сади  якраз  травневі  відцвіли,
Коли  «агу»  твоє  в  нас  зазвучало.
Немало  колискових  чула  ніч,
Хвороби  підступали  й  відступали…
Частенько  й  сльози  падали  із  віч,
Коли  у  череді  тебе  купали.
А  скільки  несподіванок  було:
І  кроки  самостійні,  й  перше  слово!
Здавалося,  раділо  все  село,
І  ми  помолоділи  раптом  знову.
Сьогодні  тобі  повних  20  літ,
Тож  ми  пишаємося,  воїне,  тобою,
Адже  ти  ладен  боронити  світ,
Бо  серце  вщерть  наповнене  любов’ю.
Нехай  квітує  доленька  твоя,
А  Бог  здоров’я  посилає  й  силу.
Запам’ятай:  у  тебе  є  сім’я:
Брат  менший,  тато  й  ми  із  дідом  сиві.
Добра,  достатку,  сонця  і  тепла!
Хай  збудуться  усі  надії  й  мрії!
Вітрів  попутних  для  твого  крила,
Кохання  вірного,  котре  би  серце  гріло!
21.05.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).
Твої  рідні:  бабуся,  дідусь,  тато,  брат  Станіслав,  дядя  Саша  і  тьотя  Тамара.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2021
автор: Ганна Верес