Не закохуйтесь у мавок,
В недосяжності ундин,
У зникаючий серпанок –
Так вже згинув не один.
Тінь вітрів ловити в полі,
Зупиняти часу плин –
Доторкатись мимоволі
До розпечених жарин.
Хто загоїть потім рани,
Словом втішить, надихне?
Ілюзорності – оманні,
Заморочили й мене.
Повертаюсь у реальне,
Хоч воно неідеальне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Оксана Дністран