Ти моя пристань, мій берег ти...
Крізь життя, що нас манить-туманить,
Як кохання оазу нам зберегти
І кохати й лишатись коханими?
Ніч розкИдала нас так далеко-далеко,
Розум скигле: прости-біль мине,
Та душа розкрейдошена-стерта.
Я у собі не знаходжу себе...
Я думками чоло своє сріблю
І від болю ховаюся в себе.
Я тебе до сих пір надто люблю!
І від кохання такого нетепло...
Ти моя пристань, мій берег ти.
Нас вітри роздували над морем...
Я змогла почуття зберегти,
Ну а ти?А чи ти іще поряд?
Навряд.....
© Іванна Хоменко (Мельник)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Іванна Хоменко (Мельник)