Юля:
Я закутана в післяліто,
Я закутана в золото осені…
Як оці холоди пережити нам,
Коли звикли ходити босими?
Іванка:
Я закутана в післядотик,
Що з-під ніг вибиває землю.
Як важливо пронести вогник,
Коли топчеш босоніж стерню!
Я закутана в післяприсмак,
Що ласує тремтячий спогад….
Як зимою серця зігріти нам,
Коли ми все звогнили в попіл?
Я закутана твоїм холодом,
У душі несказанно вітряно,
Що робити, коли все несказано,
А вже грудень морозить квіти???
Я закутаюсь в післязиму,
Я наважилась! Я це зможу!
Душу квітень запалить озиму,
Лиш любові у Бога прошу…
(С) Іванна Хоменко (Мельник)
(С) Юлія Будняк (Гавриш)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Іванна Хоменко (Мельник)